28 серпня святкуємо Успення Пресвятої Богородиці. За традицією Східної Церкви це свято, або як його ще у народі називають, Перша Пречиста, належить до переліку дванадцяти найбільших Богородичних свят лытургійного року. Передує святу Успенський піст, який розпочинається 14 серпня і триває два тижні.

З передання відомо, що за три дні до смерті Богородиці з’явився архангел Гавриїл і сповістив про близький перехід її до вічності. Згідно з церковним переданням, в цей день апостоли полишили місця своєї проповіді та чудесним способом зібрались в Єрусалимі, щоб попрощатись з Пресвятою Богородицею та здійснити погребення її тіла. Перебуваючи навколо її ложа, вони були засліплені яскравим світлом, в якому явився сам Христос в оточенні ангелів та архангелів. У цей момент чиста душа Діви Марії без страждання, ніби уві сні, відійшла до Господа. Тіло Пречистої Богородиці апостоли перенесли в Гефсиманію, де була гробниця її батьків та чоловіка. У дорозі до гробу процесію апостолів супроводжувала чудесна світла хмара та сонм ангелів. Церковний переказ розповідає, що апостол Тома, який прибув із запізненням, засмутився, що не зміг бути біля Богородиці в останні хвилини її земного життя. Щоб він міг попрощатись з її тілом, апостоли відкотили надгробний камінь. Але на подив усіх всередині були тільки ризи Діви Марії. Її тіло, як і душа, було взяте Господом на Небо.
У нашому храмі, Успення Пресвятої Богородиці у навечір’я цього величного празника була звершена Велика Вечірня з Литією.

Польська сторінка Рch24 визначила 8 речей для чоловіків та жінок, в яких у жодному разі не можна являтися на церковне богослужіння.

Чим більше градусів показують термометри, тим більш скандально виглядають відвідувачі польських храмів – говорять у публікації.

Короткі спідниці, вирізи, голі плечі, короткі шорти – одягнені таким чином, ми йдемо, щоб шанувати таємницю смерті Ісуса. Але слід зважати на значимість того, що відбувається під час Меси. Тут зовсім неважливо, на вулиці 28 чи 37 градусів, так само, як не надто важливо, куди Ви маєте намір піти після або перед Літургією: на озеро, до ресторану або на пікнік. Ми приймаємо рішення більше не одягатися на Літургію таким чином:

Жінки:

1. Короткі сукні або спідниці

Як перевірити, що плаття або спідниця, в яку ми вбралися, занадто коротка, щоб носити її до церкви? Просто сісти! Коли ми сидимо, ми бачимо коліна? Якщо так – це означає, що ми повинні повернутися до шафи і знайти більш довге плаття.

Чому це важливо, щоб ваші коліна були закриті? Хоча б з поваги до священиків і служителів біля вівтаря. Адже після того, як вони вдягли рясу, вони не перестають бути чоловіками. Виставлені коліна, на жаль, відволікають їхній погляд. І коли ми змушуємо їх боротися з тим, аби не відволікатися замість служіння біля вівтаря, це наш злочин. І немає ніякого виправдання, що можна знайти місце подалі від очей священика – в останніх лавках також сидять чоловіки, вони також повинні мати можливість зосередитися виключно на Богові.

2. Шорти і глибокі декольте

Різниця між сукнею і шортами в тому, що останні  не потрібно взагалі одягати у храм, хіба що у вашому власному саду. Останнім часом все більше жінок полюбляють цей вид одягу для виходу на люди – хоча він мало чим відрізняється від білизни. Але церква далеко не те місце, де б ми мали представляти частину своїх сідниць, якими б привабливими вони не були.

Без сорому одягають до храму глибокі декольте. Найочевидніший вираз скромності у вигляді одягу, який закриває груди, здається, не надто очевидний юним дамам. Нагадаємо – ви приходите до участі у Святій Месі, а не на розваги до клубу.

3. Видима нижня білизна – верхня і нижня

Це нині модно – хоча текст не про моду – блузки на бретельках та брюки з дуже низькою талією. Обидва ці види одягу викликають проблеми моральні та естетичні. Не вбирайтеся так на Месу або на інші богослужіння ніколи, так само, як блузки з одним рукавом і голим плечем, прозорі блузки та топи! Крім того, не треба показувати плечі, на яких видно бретельки наших бюстгальтерів.

Ну й коротко про штани. Не забудьте відмовитися від так званих бедровок та інших штанів з низьким поясом. Чому? Бо люди, які недавно були у церкві, нагадають вам: у храмі досить часто треба ставати на коліна. Тож коли, опускаючись на коліна, люди, які сидять на лавах позаду вас чи неподалік, будуть розглядати вашу білизну замість того, щоб розглядати ікони і спілкуватися з Богом, чи є то добре, чи для цього приходять до храму?  

4. Голі ноги, животи напоказ, напівпрозорий одяг та шльопанці

Влітку, незалежно від того, яка надворі температура, не варто демонструвати парафіянам церкви такі частини тіла, як живіт, руки або спину.

Ми повинні пам’ятати, що церква є храмом, а не, наприклад, пляжем. Шльопанці та взуття такого типу, ймовірно, доречне для прогулянки по піску, але не для Меси. Жінка, яка виходить читати Читання повинна дати найкращий приклад – від неї вимагається не тільки адаптуватися до всіх пунктів, але вона також має бути вдягнена у колготки. Голі ноги насправді ніколи не були знаком поваги до господаря.

5. Тісний одяг

З тієї ж причини, чому ми не повинні носити одяг, згаданий вище, на Месу не потрібно одягати дуже тісний одяг. Легінси, облягаючі блузи або обтягуючі джинси не вдягайте до Церкви!

Чоловіки:

1. Шорти

Польські чоловіки влітку часто вдягають щось на кшталт церковного туризму. Але це не про відвідування церкви, а про одяг для народу, який пішов туристами на пляж. Короткі штанці – не той одяг, який варто було б вдягати на зустріч із Спасителем.

Крім того, доросла людина в шортах? Хіба це личить статусу батька сімейства?

2. Футболка типу T-Shirt

Хочеться сподіватися, що поляк, син польської матері, можливо, маючи польську дружину вдома, має хоч одну пристойну сорочку! Однак, дивлячись на чоловічі вбрання в церквах протягом весни і влітку, здається, що поприходили кавалери, які повертаються з прогулянки з собакою.

Футболка – зручний одяг для прогулянки на велосипеді, пробіжки або стрижки газону, але не для церкви!

3. Штани з низькою талією

В рамках фемінізації чоловічої моди, чоловіки частіше носять Hipster-брюки і брюки з низькою талією. Коли вони стануть на коліна, на жаль, ви можете побачити все. Ніхто не йде до церкви для того, щоб дивитися саме на це.

Одягаючись влітку до церкви, слід уявити, що Ви йдете на зустріч з британською королевою – чи Ви одягнетесь у  легінси і шльопанці? Чи у футболку і шльопанці? Тож подумайте і усвідомте, що значимість, гідність, слава і велич Христа – Царя Всесвіту – нескінченно більша за будь-якого земного монарха.

Найтеплішим та найщирішим святом у році без сумніву залишається День матері, святкування якого припадає на другу неділю травня. Традиційно його святкують у Європі, в США та країнах Азії. І така велика популярність цього свята цілком зрозуміла, оскільки споконвіку мама була найдорожчою та найріднішою людиною для кожного з нас.
Цьогоріч не обійшлося без святкувань й на нашій парохії Успення Пресвятої Богородиці. Діти катехитичної школи блаженного священномученика Миколая Чарнецького і парохіяльний дитячий хор влаштували невеличкий концерт для своїх найрідніших матусь . Малеча, одягнувши вишиванки, співала пісень та декламувала вірші, супроводжуючи усе грою на сопілці. Адже дарувати свої дитячі таланти – найкращий подарунок тим, хто присвячує життя своїм дітям, жертвуючи всім заради їх щастя. Адже матір – найближча людина, яка піклується про нас, незалежно від нашого віку, статусу, сімейного стану, майже єдина людина, яка любить нас безумовною та щирою любов’ю.
Свято знайшло відгуки в серцях мільйонів українців. Вперше його відзначали ще у 1907 році, ініціатором його проведення виявилася проста американка Анна Джервіс, яка таким чином хотіла виразити свою безмежну любов до передчасно померлої мами. А ось в Україні його вперше відзначали у місті Львові 1929 року, ініціатором урочистостей була редактор тижневика “Жіноча доля” Олена Кисилевська. З 1939 року святкувати цей день заборонила радянська влада. Завдяки зусиллям громадських організацій в Україну його вдалося повернути лише у дев’яностих роках. Свято стало одним з найулюбленіших та найголовніших родинних свят. Цей день стає приємною нагодою для того, щоб зателефонувати мамі або приїхати до неї, щоб сказати «дякую» за її любов, підтримку і самовідданість та попросити у Бога для неї здоров’я та довголіття!

[nggallery id=12]